Особливості написання висновку психолога за результатами проведених слідчих дій за участю дитини

Однією з найважливіших частин роботи психолога у кримінальному провадженні є написання висновку за результатами проведення слідчих дій за участі дитини. Нерідко постає питання, що саме важливо зазначити у висновку, яким чином оформлювати цей документ.

Структурні елементи висновку психолога за результатами проведеної слідчої (розшукової) дії:

  • Загальна інформаціяЗазначаються дата складання висновку, дата та час проведення слідчої дії, а також інформація про психолога — ПІБ, № диплома про вищу освіту та інші документи, які підтверджують кваліфікацію психолога (курси підвищення кваліфікації, тренінги, семінари, які підтверджують спеціалізацію щодо роботи із дітьми), науковий ступінь, вчене звання, стаж роботи.

  • Методи, які використовувалисьЗазначаються методи, які використовувались як під час слідчої дії, так і під час написання висновку, наприклад, спостереження, інтерв’ювання, психологічний інструментарій (зазначити, який саме та на що він був спрямований), контент-аналіз, аналіз матеріалів відеозапису тощо.

  • Методичні та наукові джерела, які використовувались під час опитування Зазначаються всі наукові та методичні джерела, які використовувались у процесі роботи, а також джерела, з яких було взято психологічний інструментарій. Цей структурний елемент є важливим, щоб підкреслити: психолог спирається не на власне суб’єктивне бачення, а на наукові джерела.

  • Вступна частинаЗазначаються причини залучення психолога (наявність доручення або звернення), чи було видано постанову про залучення психолога: від якого числа, ким (ПІБ та посада) була винесена постанова, номер кримінального провадження –– від якого числа та за якою статтею Кримінального кодексу України, а також фабула події, зазначеної в постанові про залучення психолога. Також тут може бути зазначено термінологію, яка використовується у висновку, а також умовні позначення.

  • Перебіг допиту / опитування (або іншої слідчої (розшукової) дії)Є декілька варіантів опису результатів: перший –– за допомогою опису кожної фази допиту / опитування у поєднанні з результатами спостереження та контент-аналізу результатів інтерв’ювання; другий –– за допомогою опису результатів кожного методу: спостереження, інтерв’ювання, аналізу відеозапису та контент-аналізу.  Психолог самостійно обирає зручний для себе алгоритм опису результатів опитування / допиту. Загалом після викладу основного процесу перебігу роботи мають бути зроблені передвисновки: індивідуально-психологічні особливості дитини; особливості процесу відтворення подій; наявності психотравмувальної події та з якими саме діями вона пов’язана; наявність наслідків психотравмувальної ситуації.

  • Висновки
    У висновках зазначається відповідність відтворення дитиною обставин подій з урахуванням вікових особливостей та особливостей психотравмувальних обставин. Якщо психотравмувальні обставини не підтвердились, то зазначається обґрунтування відсутності таких ознак.

  • Рекомендації Прописуються з урахуванням індивідуально-психологічних та вікових особливостей дитини та інтересів дитини, а також мають містити пояснення та обґрунтування. Наприклад, обмеження щодо участі у слідчих діях або за яких психологічних умов мають відбуватися слідчі (розшукові) або процесуальні дії, рекомендації щодо необхідності проведення судово-психологічної / психіатричної експертизи (з відповідним обґрунтуванням), рекомендації батькам тощо.

Загальні рекомендації щодо складання висновків:

Висновок повинен:

    бути чітким, не перевантаженим психологічними термінами або з відповідною формою їхнього розкриття У разі необхідності використання психологічної термінології слід надавати її пояснення. По тексту рекомендується використовувати термін «дитина», а не «малолітня особа / неповнолітня особа», оскільки термін «дитина» є психологічним, а «неповнолітня особа / малолітня особа» –– юридичним. У разі використання психологічної термінології по тексту важливо надавати її визначення, наприклад: «Спостерігалось амбівалентне (наявність протилежних ставлень / почуттів) ставлення дитини до матері».
    містити виклад інформації, який відповідає відеозапису та науковим дослідженням. У висновку має бути викладено автентичні висловлювання дитини, а не власну інтерпретацію психолога
    містити опис за смисловими блоками –– всі частини опису структурного елемента мають бути пов’язані між собою та узгоджені
    складається з опису результатів інтерв’ювання / спостереження і висновків, отриманих у результаті аналітичної роботи психолога під час аналізу відеозапису та контент-аналізу
    бути орієнтований на дію з метою забезпечення інтересів дитини. Він має перевагу над таким структурним елементом, як «Рекомендації»
    бути індивідуалізований і не містити формальних описів-заготовок. У ньому мають відображатися особливості конкретної дитини Важливо розуміти пріоритет якісного аналізу над кількісним у процесі аналізу висловлювань дитини. Психолог не констатує, чи було насильство, а зазначає перелік ознак, які на це вказують або вказують на протилежне. Необхідно звертати увагу на динаміку різних психічних процесів з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей та пережитих подій.
    не бути обмеженим в кількості сторінок, його обсяг та зміст повинні бути підпорядковані принципу необхідності й достатності У висновку психолог не констатує наявність правопорушення, оскільки це вихід за межі його компетенції. Однак він вказує на наявність психологічних ознак переживання психотравмувальної події із зазначенням причинно-наслідкових зв’язків.

Ключовими факторами, на які важливо спиратися психологові у висновку, є: процедура проведення, вікові та індивідуальні особливості дитини, процесуальний статус дитини, вид слідчої дії та особливості самої події.

Опис процедури проведення слідчої дії:

    місце, де проводилася процесуальна дія (наприклад, у кабінеті слідчого або у приміщенні «Зелена кімната»);
    наявність відео-/аудіофіксації або ж відмови дитини / її законних представників у здійсненні такої фіксації;
    дата і час проведення з урахуванням години початку й завершення слідчої дії та перерв; 
    особи, які брали участь у проведенні слідчої дії.

Враховуючи вікові особливості, психолог спирається на відповідність / невідповідність психічних процесів, емоційних проявів, поведінки та каналів відтворення. Під час врахування процесуального статусу дитини психолог може описати таке:

Потерпілий
Що може описати психолог:Що саме сталося (особливості ситуації), наявність ознак пережитого досвіду, чого може стосуватись пережитий досвід (психотравма, порушення особистісних кордонів дитини, стресова ситуація).

Підозрюваний
Що може описати психолог:Причини поведінки дитини, що призвело до вчинення дитиною правопорушення, чи розуміла дитина, що робить, чи перебувала під чиїмось впливом.

Потерпілий
Що може описати психолог:Що саме бачила або чула дитина та як це на неї вплинуло.

Під час врахування слідчої дії психологу важливо зважати на мету самої слідчої дії, відповідно до якої може отримуватись і психологічно значуща інформація:

    • Вид слідчої дії

    • Мета слідчої дії

    • Що можна зафіксувати

    • Вид слідчої дії

    • Вид слідчої дії

    • Мета слідчої дії

    • Мета слідчої дії

    • Що можна зафіксувати

    • Що можна зафіксувати

    • Допит 

    • Отримання (збирання) доказів або перевірка вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

    • Про що саме дитина розповіла, чи наявні ознаки пережитого досвіду, чи наявні ознаки психотравмування, рекомендації, щодо подальших дій (наприклад, проведення відповідних експертиз, обмеження участі у слідчих діях, звернення до психолога тощо).

    • Вид слідчої дії

    • Допит 

    • Мета слідчої дії

    • Отримання (збирання) доказів або перевірка вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

    • Що можна зафіксувати

    • Про що саме дитина розповіла, чи наявні ознаки пережитого досвіду, чи наявні ознаки психотравмування, рекомендації, щодо подальших дій (наприклад, проведення відповідних експертиз, обмеження участі у слідчих діях, звернення до психолога тощо).

    • Пред’явлення для впізнання

    • Впізнати.

    • Особливості поведінки дитини та її емоційні реакції у процесі впізнання, за якими ознаками (критеріями) дитина впізнавала особу (наприклад, колір очей або волосся, специфічні ознаки зовнішності тощо)

    • Вид слідчої дії

    • Пред’явлення для впізнання

    • Мета слідчої дії

    • Впізнати.

    • Що можна зафіксувати

    • Особливості поведінки дитини та її емоційні реакції у процесі впізнання, за якими ознаками (критеріями) дитина впізнавала особу (наприклад, колір очей або волосся, специфічні ознаки зовнішності тощо)

    • Обшук

    • ● Виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення;● відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення;● встановлення місцезнаходження розшукуваних осі.

    • Особливості поведінки дитини під час обшуку, інформація надана дитиною про обставини події, особливості взаємодії дитини з найближчим оточенням інша значима інформація про дитину (наявність енурезу, умови проживання тощо).

    • Вид слідчої дії

    • Обшук

    • Мета слідчої дії

    • ● Виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення;● відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення;● встановлення місцезнаходження розшукуваних осі.

    • Що можна зафіксувати

    • Особливості поведінки дитини під час обшуку, інформація надана дитиною про обставини події, особливості взаємодії дитини з найближчим оточенням інша значима інформація про дитину (наявність енурезу, умови проживання тощо).

    • Огляд

    • Виявлення та фіксація відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення

    • Як дитина поводилася, яким був її психоемоційний стан, про що вона розповіла у процесі огляду

    • Вид слідчої дії

    • Огляд

    • Мета слідчої дії

    • Виявлення та фіксація відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення

    • Що можна зафіксувати

    • Як дитина поводилася, яким був її психоемоційний стан, про що вона розповіла у процесі огляду

    • Освідування

    • Виявлення на тілі, одязі, в якому дитина перебуває, слідів кримінального правопорушення та їх вилучення або виявлення особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу

    • Як дитина поводилася, яким був її психоемоційний стан, про що вона розповіла у процесі свідчення про обставини події

    • Вид слідчої дії

    • Освідування

    • Мета слідчої дії

    • Виявлення на тілі, одязі, в якому дитина перебуває, слідів кримінального правопорушення та їх вилучення або виявлення особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу

    • Що можна зафіксувати

    • Як дитина поводилася, яким був її психоемоційний стан, про що вона розповіла у процесі свідчення про обставини події

    • Слідчий експеримент

    • Перевірка і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

    • Особливості відтворення дитиною обставин подій, її емоційні реакції у процесі відтворення, наявність ознак пережитого досвіду

    • Вид слідчої дії

    • Слідчий експеримент

    • Мета слідчої дії

    • Перевірка і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

    • Що можна зафіксувати

    • Особливості відтворення дитиною обставин подій, її емоційні реакції у процесі відтворення, наявність ознак пережитого досвіду

    • Проведення експертиз

    • Отримання (збирання) доказів або перевірка вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні

    • Особливості поведінки та емоційних реакцій дитини, інформація, яку надавала дитина, спілкуючись з експертом про особливості події

    • Вид слідчої дії

    • Проведення експертиз

    • Мета слідчої дії

    • Отримання (збирання) доказів або перевірка вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні

    • Що можна зафіксувати

    • Особливості поведінки та емоційних реакцій дитини, інформація, яку надавала дитина, спілкуючись з експертом про особливості події

Під час врахування особливостей події психолог описує:

    Що саме сталося –– де, як, коли та систематичність таких подій. Особливо важливим є виявлення систематичності у провадженнях, пов’язаних із домашнім насильством.
    Хто вчиняв –– близькість стосунків, авторитетність, залежність, прив’язаність.
    Що відбувалося з дитиною після події –– кому вона про це розповіла, якою була реакція її найближчого оточення.
    Чи є подія для дитини психотравмувальною, чи перебуває поза межами її вікового досвіду тощо.
    Чи наявний вплив на дитину з боку дорослих та чи розповідає вона власну версію перебігу події (наприклад, дитина може розповідати пояснення певних подій через призму інформації, наданої від батьків: «Мама сказала, що він це робив, бо хотів їй нашкодити»).

Рекомендації щодо використання умовних позначень:

    • часовий проміжок у відеоматеріалах 

    • [00.00.00]

    • часовий проміжок у відеоматеріалах 

    • часовий проміжок у відеоматеріалах 

    • [00.00.00]

    • [00.00.00]

    • запитання особи, яка його поставила, та відповіді дитини можна позначати так

    • Психолог: Як тебе звати?Дитина: Яна

    • часовий проміжок у відеоматеріалах 

    • запитання особи, яка його поставила, та відповіді дитини можна позначати так

    • [00.00.00]

    • Психолог: Як тебе звати?Дитина: Яна

    • паузи у розповіді дитини позначаються

    • ... (три крапки)

    • часовий проміжок у відеоматеріалах 

    • паузи у розповіді дитини позначаються

    • [00.00.00]

    • ... (три крапки)

    • слово або фраза, яка обірвалась

    • .. (дві крапки)

    • часовий проміжок у відеоматеріалах 

    • слово або фраза, яка обірвалась

    • [00.00.00]

    • .. (дві крапки)

    • опис емоційних проявів досліджуваної особи

    • []: ілюстративні жести, жести-адаптери, мімічно-пантомімічний супровід мови

    • часовий проміжок у відеоматеріалах 

    • опис емоційних проявів досліджуваної особи

    • [00.00.00]

    • []: ілюстративні жести, жести-адаптери, мімічно-пантомімічний супровід мови

    • посилання на висловлювання дитини по тексту беруться у лапки

    • дитина розповіла, що бачила, як чоловік вдарив жінку: «Я тоді стояла навпроти них і бачила, як цей чоловік почав бити рукою ту жінку»

    • часовий проміжок у відеоматеріалах 

    • посилання на висловлювання дитини по тексту беруться у лапки

    • [00.00.00]

    • дитина розповіла, що бачила, як чоловік вдарив жінку: «Я тоді стояла навпроти них і бачила, як цей чоловік почав бити рукою ту жінку»

Якщо ви використовуєте будь-які умовні позначення, то вони мають бути прописані у вступній частині висновку.

Загальні рекомендації щодо оформлення висновку:

    Використання шрифтів (жирний, курсив, підкреслення) має бути доцільним по тексту і створювати візуальні виділення для зручного орієнтування або легкого сприйняття. До прикладу, пряму мову дитини можна виділити курсивом, щоб читачу було зрозуміліше. Або ж структурні елементи висновку можуть виділятись жирним (назва документу, вступ, основна частина, висновки, рекомендації). 
    Вирівнювання тексту. Текст усього висновку має бути вирівняний по краях та уніфікований, це робиться з метою полегшення сприйняття тексту під час його прочитання.
    На кожній сторінці висновку має стояти нумерація, ПІБ та підпис психолога. У самому висновку зазначається кількість аркушів виданого висновку із урахуванням копії документів психолога, які він додає для підтвердження своєї кваліфікації, та результатів діяльності дитини: «Висновки надруковані у ___ примірниках на ___ аркушах». 
    Додатки: малюнок, виконаний дитиною під час проведення допиту; копія диплома про вищу освіту; свідоцтво про підвищення кваліфікації; копія сертифікату “Назва”». На кожному аркуші додатків психолог зазначає: згідно з оригіналом, надано (вказуються дані замовника), прізвище та ініціали, дата й підпис. Це забезпечує унеможливлення використання копій документів психолога не за призначенням. 
    Важливо залишити у висновку свої контактні дані (номер телефону або адресу для листування) для можливості зв’язку зі психологом, якщо надалі буде потреба в додаткових роз’ясненнях під час досудового слідства або на судовому засіданні.