Організовані злочинні групи за участі дітей: особливості та специфіка діяльності

Практика кримінальних проваджень за участі дітей, які вчиняють кримінальні правопорушення, свідчить про те, що інколи такі випадки пов’язані зі злочинними групами. Організовані злочинні групи (далі –– ОЗГ) — це створені з метою систематичного вчинення злочинів стійкі об’єднання осіб, у складі яких є діти. Такі групи мають ієрархічну структуру, розподіл ролей, можуть бути частиною ширших кримінальних мереж, у тому числі транснаціональних. Розуміння специфіки залучення дітей до ОЗГ дозволяє психологу обрати продуктивну комунікативну стратегію для взаємодії з такою дитиною, визначивши причини та мотиви вчинення нею кримінального правопорушення, про що вона зазвичай не хоче розповідати.

Згідно зі статтею 28 ККУ (зі змінами, внесеними відповідно до Закону України № 270-Щ від 15 вітня 2008 р.): 

    Злочин визнається таким, що вчинений групою осіб, якщо в ньому брали участь декілька (двоє або більше) виконавців без попередньої змови між собою. В таких групах відсутні чіткі психологічна й функціональна структури, а лідер ще не визнаний. Співучасники злочину залежать від емоцій, настрою, почуття солідарності й часто приймають рішення під впливом спонтанної ситуації. З огляду на це злочин скоюють без попередньої домовленості, без розподілу ролей і функціональних обов’язків, без заздалегідь продуманого плану. Оскільки ступінь згуртованості між членами такої групи є досить низьким, взаємозалежність осіб та групова підтримка при розкритті злочину проявляється слабо.   
    Така форма групової співучасті в хуліганських діях, вбивствах і зґвалтуваннях найбільш поширена серед молодих психопатичних осіб, які не мають кримінального досвіду. При вчиненні таких злочинів співучасники приєднуються до виконавця, який уже розпочав протиправні дії, розуміючи, що всі будуть діяти гуртом.
    Злочин визнається вчиненим групою за попередньою змовою, коли щонайменше дві особи завчасно домовилися про спільно місце, час та спосіб його вчинення.   Групи осіб, злочини яких не були розкриті, формуються спонтанно та зазвичай не мають чітко визначеного лідера. Однак керівне ядро виділяється лише серед найбільш активних членів групи, значущість взаємин між якими зростає внаслідок здійснених ними злочинів.
           Члени цих груп проявляють велику згуртованість у протидії правоохоронним органам, а думка керівного ядра має суттєве значення для співучасників, внаслідок чого одержати інформацію про особисту та групову злочинну діяльність буває складно. Водночас такі групи є проміжними й випадково організованими, а їхня згуртованість не нестільки висока, щоби правоохоронці, подолавши кругову поруку, не отримати від них свідчень. 
    Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його підготовці або здійсненні брали участь троє або більше осіб, які попередньо організувалися в стійке об’єднання для скоєння за єдиним планом злочинів із розподілом функцій, відомих усім учасникам групи.     Така група детально готує і планує злочин, розподіляє ролі, забезпечує техніку та має чітко виражену ієрархію. Керує групою лідер або керівне ядро з декількох осіб із суворим дотриманням принципу єдиновладдя. Лідер планує та готує злочин, розподіляючи ролі між учасниками.    
    Прикладом такої групи є банда, тобто організована й часто достатньо озброєна група з 2-х і більше осіб, об'єднаних для нападів на громадян або організації. Банда може бути також створена для здійснення єдиного нападу, що потребує ретельної підготовки. В таких групах насилля над її членами є способом, що забезпечує існування групи та підтримання жорстокого психологічного мікроклімату зі взаємною підозрілістю.

    ОЗГ можуть вчиняти різні злочини. Залежно від сфери злочинної діяльності розрізняють такі злочинні групи:
    1) з обмеженою сферою злочинної діяльності (наприклад, шахрайство з фінансовими ресурсами);
    2) з універсальною злочинною діяльністю (кілька її видів, пов’язаних між собою).
             Злочинні групи можуть відрізнятися вузькою спеціалізацією та зосереджувати свою діяльність на певній сфері. Діяльність інших може поширюватись у кількох галузях завдяки їх універсальності. У будь-якій злочинній групі є кругова порука між її членами, ціль якої полягає у взаємопідтримці з метою протидії органам правосуддя. 
    Злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо скоєний стійким ієрархічним об’єднанням з п’яти або більше осіб, члени якого або його структурні частини організувалися за попередньою змовою для спільного вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів або для керування й координації злочинної діяльності інших осіб, організацій та груп. Зовнішні об’єктивні ознаки згуртованості організованої злочинної групи передбачають наявність складних організаційно-ієрархічних зв’язків, детальної конспірації, системи захисних мір (внутрішня контррозвідка), охоронців, бойовиків, найманих убивць, зв’язок з корумпованими державними правоохоронними органами, наявність в обігу значної суми грошей та інших матеріальних цінностей.    
    Також існують і соціально-психологічні критерії таких груп, адже особистісні емоційні контакти та взаємні симпатії поступово стають непотрібними та витісняються кримінальними чи діловими стосунками. У зв’язку з цим учасники злочинної групи вдаються до конспірації, а їхній лідер контактує лише з вузьким колом найбільш наближених до нього осіб, так званих авторитетів, які зазвичай не відомі рядовим членам групи. Слід додати, що в такій групі відбувається трансформація в розподілі злочинних прибутків між її членами залежно від статусу кожного учасника, який вкладає певні суми в спеціальний грошовий фонд групи – злодійську касу з жаргонною назвою «общак», яким розпоряджається лідер.      
    Важливо розуміти, що на території України також існують злочинні організації, поділені за етнічними, культурними та історичними зв’язками. Деякі з них відомі під національними назвами, наприклад, «в’єтнамське земляцтво», «китайська дружба», «африканська єдність» тощо. Вони можуть бути регіонального рівня або охоплювати більшість регіонів України чи виходити за межі національних кордонів, набуваючи транснаціонального характеру. Найбільш відомими поміж них є італійська мафія, китайські «тріади», японська «якудза», колумбійські картелі, негірійські злочинні організації, турецький наркобізнес, ямайські організації «Посес» та інші. 

Для розуміння відмінностей між злочинною організацією та організованою злочинною групою скористаймося таблицею нижче.

Рівень організації

Особливості ОЗГ підлітків

    Наявна спільна мета, структура часто гнучка, нестабільна й зосереджена на лідері

Злочинна організація

    Наявна складна структура: керівництво, підрозділи, спеціалізації, жорстка дисципліна та правила, яких слід суворо дотримуватись  

Склад

Особливості ОЗГ підлітків

    Переважно молодь або зрідка малолітні діти до 14 років; часто друзі, однокласники, знайомі з одного району 

Злочинна організація

    Формується з досвідчених злочинців-рецидивістів, можливе залучення дітей

Мотивація

Особливості ОЗГ підлітків

    Самоствердження, гроші, розваги, вплив, статус серед однолітків, представників референтної групи, наслідування дій дорослих, відтворювання побаченого в мас-медіа

Злочинна організація

    Стабільний кримінальний дохід, влада, контроль над територіми, корупція, зв'язки з нелегальним бізнесом 

Тривалість існування

Особливості ОЗГ підлітків

    Часто нетривале (кілька місяців, рідше – років); розпадаються після арештів, сварок, конфліктів

Злочинна організація

    Можуть існувати десятиліттями. Іноді передаються наступникам 

Кількість учасників

Особливості ОЗГ підлітків

    3–7 осіб переважно чоловічої статі

Злочинна організація

    Кількість учасників – від десяти до сотні 

Ступень професіоналізму

Особливості ОЗГ підлітків

    Мінімальний. Діють імпульсивно, часто припускають помилок 

Злочинна організація

    Високий. Чітке планування, легалізація доходів, складні злочинні схеми

Види злочинів

Особливості ОЗГ підлітків

    Крадіжки, грабежі, розбій, вимагання від однолітків, дрібна наркоторгівля 

Злочинна організація

    Тяжкі злочини: наркобізнес, рекет, контрабанда, торгівля людьми, фінансові махінації

Приклад

Особливості ОЗГ підлітків

    Україна, «Дворові банди», Дніпро, Харків, Київ, 2018 – 2023:
    ● групи з 4–7 підлітків від 14 до 17 років, об'єднані для грабежів, вуличних бійок, вимагань у школярів.
    ● Для координації дій використовували мессенджери Telegram, Viber.
    ● Часто після конфліктів або заради розваг діяли спонтанно.

    Велика Британія, «County lines» з 2015 року
    ● Підліткові групи віком 12 – 17 років, які перевозять наркотики до провінційних міст.
    ● Організатори часто дорослі й залучають підлітків через соцмережі, обіцяючи легкі заробітки.
    ● Структура проста: керівник – виконавець – кур'єр.

Злочинна організація

    Україна, «Люкс», Харків, 2015 – 2021: ● організація з розкрадання майна, вимагання, підкупу чиновників. ● Чітка структура: керівники, бухгалтери, виконавці ● Суто дорослий склад (підлітків не залучали)
    Мексика, картель «Сіналоа» та ін. ● Тисячі учасників на контролі міжнародних наркотрафіків, що використовують також підлітків як дрібних вуличних торговців, кур’єрів і навіть кілерів ● Організація складна: фінансова служба, збройні формування, контррозвідка 


Кваліфікація

Особливості ОЗГ підлітків

    Кваліфікуються переважно як організована група, ст. 28 ККУ

Злочинна організація

    Злочинна організаця (ст. 255 ККУ), тяжкий склад злочину

Причини потрапляння дітей до ОЗГ

Соціальні:

    бідність, безробіття / відсутність робочих місць для підлітків та юнаків, які мають мотивацію працювати, маргіналізація;
    сімейна дисфункція (насильство, алкоголізм, відсутність батьківського контролю);
    проживання в районах з високим рівнем злочинності.

Психологічні:

    незадоволені потреби;
    низький рівень самоконтролю, імпульсивність, ін. вікові особливості;
    вплив на дитину авторитетних дорослих чи лідерів групи.

Кримінологічні:

    для уникнення відповідальності старших членів групи як виконавців злочину використовують неповнолітніх, оскільки їх кримінальна відповідальність, залежно від злочину, настає від 14 – 16 років.

Типовими злочинами, скоєними ОЗГ за участі дітей, є крадіжки, грабежі, розбої; збут наркотиків або влаштування «закладок», торгівля людьми, в т. ч. з метою сексуальної експлуатації; вимагання; кіберзлочинність під впливом старших учасників або через середовище гравців.

Ролі дітей у злочинних групах:

    виконавці, які безпосередньо скоюють злочини з власної ініціативи або під впливом інших членів групи;
    кур’єри, котрі доставляють до вказаного місця наркотики, кошти, інформацію;
    як «приманка» для відволікання оточення від дій злочинців;
    як постраждалі, коли, нариклад, у випадках торгівлі людьми можуть стати експлуатованими;
    як «об’єкти» використання, коли їх просять надати ґаджет для відправлення злочинного повідомлення або дати іншій особі свою банківську картку.

Психологу, залученому до кримінальних проваджень за участю дітей, слід розуміти, як інші фахівці розрізняють організовані злочинні групи підлітків / юнаків від злочинних організацій.

Правоохоронці

На що звертають увагу

    Наявність лідера, планування злочину, кількість учасників, роль кожного в групі, тривалість діяльності, наслідки 

Як розрізняють

    Якщо є кілька осіб, розподіл ролей, планування, то кваліфікують як організовану групу (ст. 28 ККУ)   Якщо структура складна, багаторівнева, має тривалу діяльність, здійснює тяжкі злочини – це злочинна організація (ст. 255 ККУ) 

Психологи

На що звертають увагу

    Соціально - психологічна мотивація
    Індивідуальні та вікові особливості
    Ступінь впливу лідера Рівень емоційної залежності від зв'язків з іншими учасниками групи
    Чи дії групи відповідають діям старших злочинців

Як розрізняють

    Якщо група підлітків об’єдналася_для самоствердження, а її учасники мають виражене прагнення бути «крутими», це – самоорганізована група   Якщо підлітків / юнаків у різний спосіб залучили дорослі, є потужний зовнішній контроль над ними, це може бути злочинна організація

Суди, прокурори

На що звертають увагу

    Кваліфікація за КК, ст. 28 або 255, є докази ієрархії, тривалість діяльності, певний ступінь організації, мета та обсяг злочинів, наслідки 

Як розрізняють

    Якщо група створена для одноразових або кількох злочинів і не має стійкої структури, визначається як організована група  
    Якщо створено сталу стійку ієрархічну систему для вчинення тяжких злочинів, її кваліфікують як злочинну організацію 

Отже зазвичай правоохоронці звертають увагу на структуру і факти; психологи –– на мотивацію, процес формування групи, вікові та індивідуальні особливості учасників; суди –– на юридичні докази стійкої організації. 

Структура підліткових ОЗГ

icon

Еволюція групи

Основою є неформальні товариства (шкільні та ін. компанії приятелів). Початкове згуртування відбувається внаслідок спільних інтересів, дозвілля, відчуття дружності, що може швидко перетворитися на злочинний осередок. 

icon

Внутрішня організація

Лідер, як правило, агресивний, владний і старший за віком інших учасників групи, в якій домінує. Саме він координує дії, розподіляє ролі, за потреби вдається до психологічного та фізичного примусу підлеглих. Співучасники / виконавці – це зазвичай молодші підлітки, керовані авторитетом лідера, які виконують його команди. Особи, котрі планують і технічно готують злочини, розшукують так званих спонсорів, гроші яких хочуть здобути, мають зв’язки з досвідченими авторитетами та кримінальними мережами. 

icon

Ієрархія та дисципліна

Код поведінки – це визначені ватажком правила, яких треба суворо дотримуватись, всіляко демонструючи свою прихильність до ОЗГ: тримати мовчання, бути готовим до кругової поруки, беручи відповідальність за провину члена групи на себе або на угрупування.   
Санкції за порушення дисципліни – від психологічного тиску до фізичного покарання, приниження, виключення з групи та позбавлення доступу до неї, повна втрата авторитету в колективі. 

icon

Характеристика злочинів

Планують заздалегідь: що, як, де, коли, за яких умов та чиєї участі відбуватиметься; чи потрібне й яке саме додаткове спорядження, засоби пересування тощо. Зазвичай діють невеликі групи, які утримують контроль над дітьми та активно застовують засоби психологічного тиску над ними, імітуючи злочинну діяльність, вчинену дорослими особами. 

icon

Мотивація та цінності

Основна мета –– самоствердження, влада над іншими та ієрархічний статус у злочинному середовищі. Норми угруповання формують жорстокість, нетерпимість, байдужість до стану потерпілих та наслідків злочинів, які хибно романтизуються та часто сприймаються як виклик суспільству. 

Маркери ризику залучення підлітків / юнаків до ОЗГ

Група факторів

Особистісні риси

Конкретні маркери ризику

    Агресивність, імпульсивність, схильність до ризику, слабкий самоконтроль 

Наслідки

    Легковажно порушють норми, не оцінюють ризиків

Група факторів

Соціальні навички

Конкретні маркери ризику

    Проблема з емпатією, низька соціальна відповідальність, незрілість ціннісних орієнтацій

Наслідки

    Легко піддаються маніпуляціям лідерів груп 

Група факторів

Сімейне середовище

Конкретні маркери ризику

    Байдужість або жорстокість батьків, відсутність контролю над дитиною, ігнорування її життя та діяльності; злочинне минуле родини; сімейна дезорганізація (алкозалежність, насильство) 

Наслідки

    Недостатня підтримка найближчого оточення, відсутність нагляду та емпатії до дитини, що провокує її до «заміни» сім’ї на ОЗГ 

Група факторів

Шкільне середовище

Конкретні маркери ризику

    Проблеми з навчанням, постійні конфлікти з учителями, відсторонення від навчального процесу, систематичні пропуски занять 

Наслідки

    Відчуття відчуженості, зниження прив’язаності до близького оточення, ігнорування соціальних норм 

Група факторів

Соціальне оточення

Конкретні маркери ризику

    Друзі з кримінальним досвідом,
    вплив старших за віком авторитетів, належність до девіантних субкультур 

Наслідки

    Соціалізація в середовищі, де злочинність є нормою 

Група факторів

Інтернет та ЗМІ 

Конкретні маркери ризику

    Споживання контенту про злочинність (TikTok, YouTube, серіали), ідеалізація кримінальних героїв, членство в онлайн-спільнотах закритого доступу 

Наслідки

    Хибне уявлення про привабливість кримінального стилю життя, його романтизація

Група факторів

Початок девіантної поведінки

Конкретні маркери ризику

    Дрібні правопорушення, втечі з дому; крадіжки, бійки, булінг; порушення дисципліни.

Наслідки

    Наявність досвіду ігнорування соціальних норм та усталених правил 

Група факторів

Психічне здоров’я

Конкретні маркери ризику

    Ранні поведінкові розлади, схильність до асоціального поводження, психопатичні прояви характеру; виражені акцентуації 

Наслідки

    Формування девіантних переконань

Сигнальними маркерами для батьків, соціального працівника, шкільного психолога можуть стати ситуації, коли підліток / юнак часто згадує старших друзів; має дорогі речі без пояснень їх походження; різко змінює стиль одягу й поведінки; в його лексиці з'являються «бандитські» жарти, специфічний сленг (жаргон), характерний для девіантрих груп; а також зникнення дитини на кілька годин, діб тощо без пояснень причин відсутності. 

Наслідки участі дитини в ОЗГ

Правові

    Кримінальне провадження: судимість, яка негативно впливає на інтеграцію дитини в суспільство, формуючи в неї хибну думку про те, що кримінальний шлях –– це єдина можливість її реалізації; обмеження свободи с подальшим обліком у поліції та службі пробації
    Обмеження можливостей через зменшення шансів навчатися, особливо в правоохоронних, державних структурах; проблеми з працевлаштуванням та виїздом за кордон
    Ризик бути залученим до більш тяжких злочинів у складі злочинних організацій

Психологічні

    Психотравмування внаслідок хронічного стресу через постійну загрозу від старших за віком і статусом злочинців, інших подільників, а також поліції
    Формування кримінального мислення та девіантної ідентичності, коли підліток / юнак почувається не таким, як усі, ідентифікуючи себе з частиною кримінального світу
    Зниження емпатії через жорстокість стосунків з оточенням, знецінення норм права
    Порушення формування особистості внаслідок викривлення цінностей; недовіри до оточення; залежність від групи, ціннісні орієнтири якої досить часто побудовані на психотравмувальному досвіді її членів, їхніх кримінальних установок, девіантної поведінки  

Соціальні

    Втрата освітніх можливостей: відрахування з навчальних закладів через пропуски занять без поважних причин
    Руйнування родинних зв’язків, відчуження
    Ігнорування нормотиповими підлітковими групами як соціальна ізоляція від однолітків, не залучених до складу ОЗГ
    Підвищенння ризику алкоголізації та наркозалежності внаслідок вживання алкоголю та психоактивних речовин в процесі злочинної діяльності

Фізичні та безпекові

    Безчинство в групі – побиття, примус до певних дій, сексуальне насильство
    Загроза життю та здоров'ю: ризик стати потерпілою особою, зазнати помсти / переслідування від лідерів групи, до якої причетний, або інших угруповань  
    Залучення до небезпечних завдань – виконання ризикованих злочинних доручень, як то кур’єр наркотичних речовин або зброї, ініціатор або учасник бійок тощо.

Довгострокові наслідки

    Остаточне прийняття кримінального шляху з переходом до організованої злочинності
    Втрата життєвих перспектив: соціальна деградація, бідність, маргіналізація
    Неможливість повернення дитини в безпечне середовище через зниження реабілітаційних можливостей внаслідок тривалого перебування в ОЗГ

Підсумки: залученість дітей підліткового та юнацького віку до ОЗГ є особливо небезпечною, оскільки їхня психіка ще формується, рівень вразливості від зовнішнього впливу та прагнення певної приналежності високий, а розуміння того, що відбувається, є недостатньо розвиненими, через що вони неспроможності прогнозувати довгострокових наслідків.

Висновки

Психологу, залученному до кримінальних проваджень за участі дітей та який працює з підлітками / юнаками, учасниками ОЗГ, слід дотримуватися таких правил.

Брати до уваги / оцінювати:

    рівень розуміння скоєного дітьми та їх мотивацію до участі в групі; 
    роль у групі (лідер, виконавець, «заручник» маніпуляцій тощо); 
    рівень психологічної зрілості, відповідність віковим особливостям; 
    вплив дорослих або інших авторитетних осіб на дітей; 
    наявність попереднього досвіду взаємодії з правоохоронними органами (йдеться про кримінальне минуле) та ризиків повторної злочинної поведінки.

В підготовці висновку необхідно:

    об'єктивно викладати інформацію (що виявлено, які особливості); 
    уникати юридичної термінології та оцінки (винен / не винен); 
    посилаючись на факти та пряму мову дитини застосовувати наукові формулювання; 
    за можливості визначати фактори, які вплинули на вчинення дитиною правопорушення та на її залучення / перебування в ОЗГ;
    надавати рекомендації, які сприятимуть обранню пом’якшених мір покарання для дитини. 

Список літератури:

1. Криміналістика, за ред. В. Ю. Шепітька. 2-ге вид., перероб. і допов. Київ: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. 728 с.
2. Кримінальний Кодекс України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text (дата звернення 10.06.2025).
3. Психологічна характеристика та закономірності групової злочинної поведінки. URL: https://osvita.ua/vnz/reports/law/10095/?utm_source=chatgpt.com (дата звернення 09.06.2025).
4. Криміналістична характеристика злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами. URL: https://buklib.net/books/31613/ (дата звернення 14.06.2025). 

Партицька В., Козлова А.

Назад
Illustration

Інформаційну платформу створено в межах ініціативи ГО «Всеукраїнський громадський центр «Волонтер» за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та у партнерстві з Національною психологічною асоціацією (Дивізіоном ювенальної психології).

Illustration

Інформаційну платформу створено в межах ініціативи ГО «Всеукраїнський громадський центр «Волонтер» за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та у партнерстві з Національною психологічною асоціацією (Дивізіоном ювенальної психології).