Як дотриматися професійної позиції та не стати «рятівником»

Робота з випадками насильства над дітьми є досить складною з огляду на втримання балансу між емоційним та професійним сприйняттям, що може проявитися у двох крайнощах: перша –– неухильне застосування професійних шаблонів та схематизації без урахування індивідуального підходу в роботі з випадком, друга –– надмірне емоційне включення та взяття на себе повноважень, що за межами вашої компетенції. Обидві реакції можуть призводити до професійного вигорання, тому необхідно чітко усвідомлювати функції психолога та діяти відповідно до них, а не брати на себе роль «рятівника».
Професійна позиція психолога передбачає:

    дотримання фахових компетенцій;
    здійснення професійної діяльності відповідно до етичних та законодавчих норм;
    перенаправлення клієнтів у разі потреби до інших спеціалістів;
    безоціночне сприйняття поведінки, емоційних проявів та вибору клієнтів;
    розподіл відповідальності між спеціалістом і клієнтами та розуміння того, що саме клієнт – експерт свого життя і дійсно знає, як краще вчинити у тій чи іншій ситуації;
    співпрацю з іншими фахівцями в роботі з випадком;
    застосування лише валідизованих методик і підходів;
    безперервне підвищення рівня кваліфікації;
    проходження супервізій та інтервізій.

Що робить фахівець, який обрав позицію «рятівника»:

    приймає рішення замість клієнта та бере на себе відповідальність замість клієнта; 
    заспокоює, обіцяє;
    бере на себе роль друга чи порадника;
    активно дає поради та наполягає на їх дотриманні;
    допускає використання невалідизованих методів та методик;
    перебільшує свою роль у житті клієнта;
    недооцінює значення співпраці з іншими фахівцями;
    виявляє надмірну емоційність;
    допускає порушення етичних норм;
    віддає перевагу власному баченню організації роботи з клієнтом.

Якщо психолог у своїх рішеннях та діях помічатиме ознаки ролі «рятівника», – це сигнал про загрозу професійного вигорання. Саме тому у роботі з клієнтами слід завжди дотримуватися фахових компетенцій та вчасно дбати про власне психічне здоров’я. 
Як утримувати себе в межах фахової компетентності:

    переглядати мотивацію професійної діяльності;
    діяти відповідно до функціональних обов’язків;
    відмежовувати відповідальність психолога та клієнта;
    перенаправляти клієнта до інших фахівців, якщо його потреби за межами вашої компетенції;
    регулярно проходити супервізію та інтервізію;
    підвищувати рівень кваліфікації;
    дбати про активний відпочинок для запобігання професійному вигоранню.  
Назад
Illustration

Інформаційну платформу створено в межах ініціативи ГО «Всеукраїнський громадський центр «Волонтер» за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та у партнерстві з Національною психологічною асоціацією (Дивізіоном ювенальної психології).

Illustration

Інформаційну платформу створено в межах ініціативи ГО «Всеукраїнський громадський центр «Волонтер» за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та у партнерстві з Національною психологічною асоціацією (Дивізіоном ювенальної психології).