Особливості впливу навідних запитань на дітей молодшого шкільного віку

Приклад впливу навідного запитання на дитину молодшого шкільного віку:

Дівчинка 8-ми років повернулася з дня народження та розповіла, що коли всі грали на приставці, старший брат подружки торкався її інтимних частин тіла.   Навідне запитання «Брат подружки робив щось погане з тобою, так?», «Він тебе торкався там, де не можна, правда?».
Таке запитання може навести дитину на думку, що вона обов’язково повинна згадати щось негативне, адже передбачає відповідь, яка вже містить у оцінку «поганого дотику». Якщо дівчинка відчувала лише дискомфорт або плутанину, вона може почати сприймати ситуацію як більш загрозливу, ніж це було насправді. Дівчинка може погодитися з припущенням, навіть якщо вона цілком не усвідомила ситуацію або може соромитися говорити про те, що сталося.
Важливо пам’ятати, що 8-річна дитина вже може розуміти певні аспекти особистих кордонів, але також може відчувати страх, сором чи збентеження від подій, які сталися, що здатне підвищити рівень її тривоги чи стресу.Щоб отримати інформацію, важливо не нав’язувати дитині власної оцінки і не припускати, що вона може знати мотиви іншої дитини. 
Порівняйте викладені нижче запитання та вірогідні наслідки відповідей. 1. «Як пройшов день народження?»Це запитання є абсолютно нейтральним і дозволяє дитині вільно розповісти про подію. Якщо дівчинка захоче згадати щось неприємне, вона зможе зробити це за своїми відчуттями й без зовнішнього тиску.
2. «Як ви розважалися під час святкування?»Таке запитання дає можливість дитині спокійно розповісти про ігри, а також вивести на розповідь про інцидент природним чином, якщо вона матиме бажання поділитися інформацією про це.
3. «Хто ще був на святкуванні, і як ви проводили час?»Відповідь спонукає дитину до розповіді про те, хто був присутній на дні народження, та яким було дозвілля. Дівчинка може згадати про брата подружки та дії, які їй не сподобались, без нав’язаних ззовні оцінок.
4. «Чи був якийсь момент, який тобі запам’ятався більше за інші?»Це запитання дає можливість згадати події, які могли викликати в дівчинки особливі емоції, в тому числі неприємні, і дозволяє їй вільно висловити свої думки та почуття.
Нейтральні відкриті запитання допомагають зберегти об’єктивність і створюють атмосферу довіри, коли дитина може розповісти про свої переживання вільно і без страху.

Особливості впливу навідних запитань на підлітків та осіб юнацького віку

Приклади впливу навідних запитань на дітей підліткового та юнацького віку

14-річний хлопчик перебував на змаганнях у спортивному таборі і був зґвалтований тренером, але на місці події не сказав про це нікому. Згодом батьки помітили, що його поведінка змінилася, він став замкнений та уникає тренувань.  
Навідні запитання «Тобі тренер зробив щось неприємне на зборах?», «Тебе змушували робити те, чого ти не хотів?» вимагають від дитини говорити те, про що вона не готова розповісти, адже подібні запитання свідчать про розуміння того, що дитину хтось примушував до дій, яких вона не хотіла. Підліток може відчути себе під тиском або засоромитися, особливо якщо це стосується інтимної ситуації, і відмовитися від обговорення цієї теми. Якщо хлопець не готовий говорити про подію, він може закритися ще більше або, навпаки, погодитися із запитанням-ствердженням, не висловлюючи своїх справжніх емоцій.

«Це був той хлопець, який тобі завжди подобався, так?»
Подібне запитання імовірно спровокує відчуття провини чи сорому. Підліток може відчути, що його підозрюють в особистому інтересі до кривдника, що збільшить недовіру між ним та батьками.
Приклади нейтральних запитань без нав’язування відповідей1. «Як тобі було на вечірці? Чи все пройшло так, як ти очікував?»
Це – узагальнене відкрите запитання, яке дає можливість розповісти про свої враження, не зосереджуючись на негативних подіях, якщо підліток не готовий говорити про них.

2. «Чи було те, що тобі сподобалось або не сподобалось?»
Подібне запитання дозволяє дитині самостійно вирішити, чи готова вона говорити про негативні події чи враження. Вона може згадати конкретні деталі або поділитися тим, що викликало в неї неприємні емоції.

3. «Я помітив (-ла), що ти став менш спілкуватися з друзями. Тебе щось непокоїть?»
Таке запитання свідчить про увагу батьків до змін у поведінці дитини та їхню готовність відкрито обговорити її почуття, не спонукаючи до конкретних зізнань.

4. «Чи є щось, про що ти хотів би поговорити? Ми завжди поруч, коли тебе щось непокоїть»
Підліток відчуває підтримку та безпеку, коли чує таке від батьків, але водночас має вибір — промовчати чи розповісти згодом, коли буде до цього готовий. Відсутність конкретного контексту в запитанні дозволяє дитині прийняти самостійно рішення про те, чи хоче вона ділитися пережитим досвідом і коли саме.