Роль психолога у взаємодії між слідчим/дізнавачем/прокурором та законним представником дитини в межах кримінального провадження

Коли дитина вступає у контакт із системою кримінальної юстиції, постає потреба у представленні її прав та інтересів. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, дитина завжди має бути супроводжена законним представником під час її участі процесуальних, зокрема в слідчих (розшукових), діях та будь-яких контактах із слідчим, дізнавачем або прокурором. Зазвичай законним представником призначається людина з найближчого оточення, для якої інтереси дитини мають бути безумовним пріоритетом. На жаль, в силу різних обставин, законний представник не завжди повноцінно може забезпечити представництво прав та інтересів дитини в процесі кримінального провадження та судового розгляду відповідно до її найкращих інтересів. На це може впливати відсутність відповідного досвіду, нерозуміння надважливої ролі, відведеної законодавством, або конфлікт інтересів.
Тож, залучення психолога до слідчих (розшукових) дій за участю дитини стає помітно важливим і у аспекті його взаємодії із законним представником. Психолог, безпосередньо взаємодіючи з дитиною, має можливість спостерігати за діями інших учасників кримінального провадження, зокрема і законного представника дитини, дотриманням ними найкращих інтересів дитини, вчасним реагуванням на ситуації, що виникають на етапі підготовки до слідчих (розшукових) дій.

Підтримка законного представника

Психолог, по-суті, має свою роль у взаємодії між слідчим, дізнавачем, прокурором та законним представником та може вчасно пояснювати законному представнику, що саме і з якою метою відбуватиметься в межах слідчої (розшукової) дії та на наступних етапах. Психолог також попереджає законного представника про імовірність та особливість реакцій дитини на все, що відбуватиметься в ході слідчих (розшукових) дій; радить, як заспокоїти дитину та як самому залишатися спокійним і зосередженим; сприяє нормалізації обстановки та налаштовує дитину й її представника на участь у процесуальних, зокрема слідчих (розшукових), діях. Такий підхід запобігає вчиненню недоречних дій законними представниками, які через нерозуміння процедури проведення слідчих (розшукових) дій можуть нашкодити інтересам дитини.

Illustration

До прикладу: Дівчина, 16 років. Разом із подругою пішла до знайомих хлопців у гуртожиток на вечірку. Усі вживали алкогольні напої. Один із хлопців її зґвалтував.
Дівчина – на допиті у «Зеленій кімнаті». Психолог проводить інтерв’ювання з нею. Інші учасники очікують в суміжному приміщенні. Законний представник дитини – її батько, якого перед допитом не інформували про хід проведення та особливості допиту потерпілої дитини. Під час допиту, коли дівчина розповідала про те, що й як з нею сталося, вона почала плакати. В цей момент до приміщення увірвався батько і став кричати, що його дитину травмують. Така ситуація негативно вплинула на як на саму дитину, вона злякалася дій батька і не змогла надати свідчень, так і на хід досудового розслідування, яке фактично неможливо було провести через відсутність показів потерпілої.  

Як психолог може допомогти законному представникові підтримати дитину під час її участі у слідчих (розшукових) діях

Рекомендація 1. До початку проведення слідчої (розшукової) дії психолог може особисто поспілкуватися із законним представником дитини (матір’ю, батьком, особою, яка їх замінює), щоб з’ясувати для себе наступну важливу інформацію: 

    ПІБ законного представника дитини
    Рід спорідненості з дитиною (матір, батько…)
    Чи проживає разом із дитиною
    Чи знає, з якою метою запрошений до участі в слідчий дії 
    Чи розуміє свої функції в цьому процесі
    Як може охарактеризувати свої стосунки з дитиною (в разі однослівної відповіді «добрі» або «погані» уточнити, що саме має на увазі)
    На що важливо звертати увагу при взаємодії з дитиною
    Як ставиться до того, що трапилося з дитиною й яким бачить вирішення ситуації
    Від кого дізнався про випадок та як реагував на нього.
    Чи обговорював з дитиною те, що трапилось, як і про що саме говорили 
    Чи знає дитина, як ставиться законний представник до ситуації.
    Чи знаєте законний представник, що думає дитина з цього приводу.
    Чи розповідав дитині про те, що відбуватиметься в межах кримінального провадження.
    Чи вплинула подія й яким чином на ставлення законного представника до дитини та стосунки з нею.
    Чи говоритиме з дитиною про її почуття та стан після завершення слідчих (розшукових) дій.
    Чи планує звертатися до психологів, психіатрів, інших фахівців щодо обстеження дитини та консультацій з нею (бажано отримати аргументовану відповідь).
    Чи має що додатково розповісти слідчому, дізнавачу, прокуророві про дитину.

Рекомендація 2. Після отримання інформації, варто розповісти законному представникові, як відбуватиметься слідча (розшукова) дія, пояснити його роль та функції, розповісти про можливі реакції дитини, наголосивши, що які б вони не були, вони є цілком нормальними. Сказати, йому про потребу бути спокійним, упевненим і стриманим, щоби його стан залишався стабільним і не мав негативного впливу на дитину. По завершенню бесіди, подякувати законному представникові за надані відповіді.  Така бесіда до слідчої (розшукової) дії буде корисна і для психолога, адже дозволить йому отримати додаткову інформацію для побудови контакту і взаємодії з дитиною; виявити ймовірний вплив законного представника на її свідчення й поведінку дитини, аби, за потреби, своєчасно проінформувати слідчого, дізнавача та прокурора про необхідність заміни законного представника в рамках кримінального провадження.
   Рекомендація 3. По завершенню слідчої (розшукової) дії порадити законному представникові дитини звернутися до психолога або іншого спеціаліста (за потреби), якщо це відповідатиме інтересам дитини. 

Якщо законний представник діє НЕ в найкращих інтересах дитини

В межах кримінального провадження, незалежно від процесуального статусу дитини, законний представник може бути замінений, якщо він вчиняє дії або бездіяльність, що шкодять або можуть зашкодити інтересам дитини. Заміна законного представника здійснюється слідчим, дізнавачем або прокурором за рекомендацією психолога, який може звернути увагу уповноважених осіб на порушення прав дитини з боку законного представника.
Для кращого розуміння такої ситуації, давайте розглянемо приклади.

  • Приклад 1. Дівчина 15-ти років у статусі потерпілої від злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості

    Дівчина 15-ти років у статусі потерпілої (злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості) прибула на допит разом з матір’ю, від якої відчувався різкий запах алкоголю. Мати також виглядала не охайною. Здавалася байдужою. Психолог запропонував дівчині поспілкуватися перед початком допиту. Вона погодилася. Психолог дізнався, що в дівчини давно погані стосунки з матір’ю, оскільки вона зловживає алкоголем, періодично не ночує вдома, байдуже ставиться до домашніх обов’язків, постійно свариться нецензурною лайкою, звинувачує дитину в тому, що трапилось. Дівчина зізналася, що мала думки про суїцид. На запитання психолога, чи готова вона розповісти про обставини події в присутності матері, дитина відреагувала жестами відмови і сльозами та відповіла, що вона того б не хотіла, але мати ображатиме її ще більше, якщо буде змушена чекати за дверима.
    Було прийнято рішення замінити законного представника потерпілої дитини в межах кримінального провадження. Ініціатива заміни законного представника була зумовлена:
    ● відсутністю довірливих стосунків між потерпілою дитиною і матір’ю;
    ● наявністю у потерпілої думок про суїцид через приниження її матір’ю;
    ● нехтуванням матір’ю потребами дівчини;
    ● бажанням самої потерпілої дитини змінити законного представника.

  • Приклад 2. Хлопець 17-ти років у статусі підозрюваного (злочин пов’язаний із заволодінням чужим майном)

    Хлопець 17-ти років у статусі підозрюваного має другий епізод притягнення до кримінальної відповідальності за останні кілька місяців. Всі злочини пов’язані із заволодінням чужим майном. На перший допит прийшов сам, сказавши, що матір (його законний представник) знала, о котрій годині має йти з ним у відділок, але мовчки пішла зранку, не сказавши куди. На телефонні дзвінки хлопця не відповідала. Згодом була доставлена представниками поліції до відділку в стані алкогольного сп’яніння. В кабінеті слідчого поводила себе агресивно, нецензурно висловлювалася про сина та присутніх осіб. 
    Було прийнято рішення замінити законного представника. Ініціатива заміни законного представника була зумовлена: ● зловживанням матір’ю алкогольними напоями, що спричинило її безвідповідальне та байдуже ставлення до життя сина;● нехтуванням батьківськими обов’язками та неготовністю захистити інтереси своєї дитини під час досудового розслідування;● бажанням самого підозрюваного змінити законного представника з додатковим наголосом на тому, щоби матір позбавили можливості ● бути законним представником його молодшого брата, який також опинився у конфлікті із законом. 

  • Приклад 3. Дівчина 17-ти років у статусі потерпілої від злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості

    Дівчина 17-ти років у статусі потерпілої від злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості перебуває в одному кабінеті зі слідчою, психологом і матір’ю, її законним представником. Під час допиту матір голосно в неприйнятному тоні принизливо говорить: «Може, тобі наснилося чи ти брешеш?», «Ой, і надумала ти хтозна що, й на голову не натягнеш…», «Хильнула зайвого, а тепер винних шукаєш?», «А що це ти вже з дівчатами тягаєшся, хлопців тобі замало?» тощо. 
    Було прийнято рішення замінити законного представника. Ініціатива заміни законного представника була зумовлена: ● нехтуванням матір’ю потребами дівчини у підтримці, розумінні, співчутті;● цілеспрямованим публічним знеціненням показань дитини;● спробою вплинути на неї в її розповіді про кримінально значущу стадію події;● байдужим ставленням до виховання доньки, необізнаністю в тому, що відбувається, спробою повністю перекласти відповідальність за все, що сталося, на потерпілу. 

  • Приклад 4. Хлопець 15-ти років у статусі потерпілого в злочині, пов’язаному з погрозою вбивством

    Хлопець 15-ти років у статусі потерпілого в злочині, пов’язаному з погрозою вбивством, мав бути присутнім на допиті разом з матір’ю,його законним представником. Майже впродовж 8-ми місяців після події мати ігнорувала повідомлення дізнавача про необхідність проведення допиту, на якому вони мали бути присутні із сином, а також не брала до уваги нагадування сина про цей допит.
            Згоду на слідчу дію жінка дала лише через значний проміжок часу після скоєного сином. В ході допиту принижувала сина за те, що не зміг пригадати пору року, коли подія трапилась. Постійно намагалася відповідати на запитання замість потерпілого. Перебивала слідчого та чинила активні спроби нав’язати синові та слідству власну думку стосовно події.
    Було прийнято рішення замінити законного представника. Ініціатива заміни законного представника була обумовлена:
    ● свідомим затягуванням матір’ю процесу розслідування, цілеспрямованим приниженням сина, який в силу вікових особливостей та психічного стану внаслідок того, що відбулося, і часу, що минув, міг забути точні часові та просторові ознаки;
    ● ігноруванням зауважень слідчого та психолога про те, що хлопець має право особисто розповісти власну версію подій і бути почутим;
    ● нехтуванням матір’ю виконанням функцій законного представника дитини, її численними спробами вплинути на показання сина, скеровуючи їх у потрібне для неї русло через довготривалий конфлікт між її чоловіком та особами, щодо яких відкрито кримінальне провадження.

  • Приклад 5. Неповнолітня 15-ти років у статусі потерпілої від злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості

    Неповнолітня 15-ти років у статусі потерпілої від злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості напередодні допиту перебувала на місці його вчинення разом із матір’ю (її законним представником) та слідчим, який повідомив психологу про поведінку матері: поводила себе вкрай нав’язливо; відповідала на запитання замість дитини; озвучувала свою версію подій. Крім того, під час гінекологічного огляду мати проігнорувала прохання доньки та категорично відмовилася вийти з кабінету, намагаючись коментувати події, щоби вплинути на висновки лікаря. Принижувала доньку непристойними словами і жодним чином не виявляла ані підтримки, ані співчуття.  В день допиту впродовж кількох годин матір ігнорувала дзвінки слідчої, а коли нарешті підняла слухавку, то запевняла, що вони їдуть. Як результат, на слідчу дію потерпіла дитина запізнилася на дві години.  
    Ініціатива заміни законного представника була зумовлена: ● безвідповідальним ставленням матері до виконання функцій, покладених на неї як на законного представника дитини;
    ● нехтуванням потребами доньки бути почутою, прийнятою, підтриманою;
    ● спробами вплинути на результат проведення необхідних процедур на етапі досудового розслідування;
    ● знеціненням та приниженням дитини, формуванням у неї почуття провини через те, що трапилось.

  • Приклад 6. Дівчина 14-ти років у статусі потерпілої від злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості

    Дівчина 14-ти років у статусі потерпілої від злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості – на допиті з мамою (її законний представник). До початку допиту психолог дізнався від слідчої, що брат дівчини (20 років) знімав її на відео порнографічного характеру та викладав їх у мережі. Дівчина під час допиту сказала, що хотіла би, аби брат повернувся додому, і що нібито батьки сказали їй, якщо вона розповість поліції щось погане про нього, то він не зможе повернутися.
    Було прийнято рішення замінити законного представника. Ініціатива заміни законного представника була обумовлена:
    ● наявністю конфлікту інтересів, коли одна дитина є підозрюваною, а друга дитина батьків – потерпілою: відстоювання інтересів підозрюваної дитини, а не постраждалої;
    ● намаганням вплинути на свідчення потерпілої дитини;
    ● спроба перекласти відповідальність за долю брата на дівчину та викликати в неї почуття провини в тому, що він не повернеться додому, якщо вона на допиті скаже правду.

Отже, роль психолога у взаємодії між слідчим/дізнавачем/прокурором та законним представником дитини в межах кримінального провадження може полягати у наступному:

    icon
    На підготовчій фазі слідчих (розшукових) дій отримати від слідчого/дізнавача/прокурора не лише інформацію про події, що сталися з дитиною, а й про її законного представника, а саме: які в нього стосунки з дитиною, чи є він алко- або наркозалежним, чи не перебуває на психіатричному обліку тощо.
    icon
    Перед початком слідчої (розшукової) дії познайомитися з дитиною і поспілкуватися з нею, щоби розуміти її стосунки із законним представником, а також розповісти про його функцій та запитати, чи хотіла би дитина, щоби саме ця людина відстоювала її інтереси.
    icon
    Спостерігати, чи діє законний представник в найкращих інтересах дитини: не перебиває, не чинить перешкод слідству у зборі доказової бази, не намагається вплинути на показання дитини, не звинувачує й не знецінює її, не погрожує й не намагається нав’язати власної версії подій тощо).
    icon
    Звертати увагу, чи не перешкоджає законний представник реалізації права дитини бути почутою.
    icon
    Бути обізнаним у сутності принципів правосуддя, дружнього до дитини, та керуватися ними на практиці.

  • Отже, якщо психологу стало відомо, що дії законного представника шкодять або можуть зашкодити інтересам дитини, він має звернути на це увагу слідчого, дізнавача або прокурора, щоб були вжиті всі можливі заходи для заміни законного представника в межах кримінального провадження. Так само важливо зафіксувати факти порушення прав дитини законним представником у протоколах слідчих дій, висновках, довідках.

Авторки: Козлова А., Партицька В.

Назад
Illustration

Інформаційну платформу створено в межах ініціативи ГО «Всеукраїнський громадський центр «Волонтер» за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та у партнерстві з Національною психологічною асоціацією (Дивізіоном ювенальної психології).

Illustration

Інформаційну платформу створено в межах ініціативи ГО «Всеукраїнський громадський центр «Волонтер» за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та у партнерстві з Національною психологічною асоціацією (Дивізіоном ювенальної психології).